• Проголосити «нульову толерантність» до насильства щодо жінок та домашнього насильства на всіх рівнях влади та загалом у суспільстві.
• Спільно з громадськими організаціями впровадити механізм регулярної оцінки ефективності національного законодавства, яке стосується домашнього насильства.
• Розробити єдину централізовану систему збору даних про насильство щодо жінок та домашнє насильство, яка дозволить збирати правдиву, точну й деталізовану статистику.
• Надати посадовцям, до яких звертаються постраждалі, необхідні інструкції та протоколи, а також реалізувати механізми відповідальності для посадовців, котрі нехтують службовими обов’язками по відношенню до постраждалих.
• Прозоро, комплексно та безкомпромісно включити питання сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, до будь-яких майбутніх процесів перехідного правосуддя.
• Жінкам та дітям, особливо в сільській місцевості та на територіях, постраждалих від конфлікту, забезпечити доступ до базових послуг і товарів, а також до належної гуманітарної допомоги. Допомагати жінкам здобувати фінансову незалежність, зокрема сприяти в працевлаштуванні та розвиткові малого бізнесу.
• Забезпечити секс-працівницям рівний доступ до правосуддя, охорони здоров’я та інших державних послуг, а також можливості, завдяки яким люди могли б залишати секс-роботу, якщо і коли вони цього захочуть.
• Забезпечити постраждалим від домашнього насильства і насильства щодо жінок належне відшкодування від держави, зокрема відновлення прав, медичне піклування та реабілітацію, а також гарантії того, що ситуація не повториться.

Хочеш щось змінити? Дій!

• Невідкладно, неупереджено та ретельно розслідувати всі зареєстровані випадки насильства щодо жінок та домашнього насильства.
• Забезпечити, щоб постраждалі від домашнього насильства і насильства щодо жінок мали ефективний доступ до засобів юридичного захисту.
• Забезпечити обов’язкове навчання для всіх співробітників поліції, прокурорів, суддів й адвокатів, які працюють із постраждалими від сексуального насильства. Ліквідувати дискримінаційні практики та гендерні стереотипи на всіх етапах судового процесу.

Хочеш щось змінити? Дій!

• Разом із фахівцями розробити чіткий протокол, за яким поліція має реагувати на випадки насильства щодо жінок та домашнього насильства. Включити до протоколу інструкції щодо виявлення та підтримки постраждалих, кваліфікації/реєстрації цих випадків відповідно до законодавства, оцінювання ризиків, видання заборонних приписів. Забезпечити виконання протоколів на практиці.
• Забезпечити, щоб медіація не була технікою вирішення конфлікту у випадках домашнього насильства.
• Для всіх співробітників поліції (не тільки в підрозділах «Поліна») зробити обов’язковим навчання з питань прав людини, принципів рівності та гендерного, сексуального та етнічного розмаїття.

Хочеш щось змінити? Дій!

• Забезпечити регулярне обов’язкове навчання для суддів щодо гендерних питань, зокрема гендерно зумовленого та домашнього насильства.
• Покінчити з практикою накладення штрафів на винних у домашньому насильстві, оскільки це негативно впливає на всю родину, включно з постраждалими, та посилює уявлення, ніби домашнє насильство — не тяжкий злочин.

Хочеш щось змінити? Дій!

• Залучаючи громадські організації, регулярно оцінювати доступні послуги для постраждалих від домашнього насильства та насильства щодо жінок. На основі такої оцінки покращувати послуги для постраждалих, особливо у віддалених населених пунктах та на постраждалих від конфлікту територіях.
• Зробити безкоштовні медичні та юридичні послуги, психосоціальне консультування та безпечні притулки доступними в усіх регіонах країни.
• Виділити довгострокове урядове або знайти донорське фінансування для того, щоб по всій країні було достатньо безпечних притулків.
• Зробити політики та послуги з підтримки постраждалих доступними для вразливих груп: жінок старшого віку, мешканок віддалених населених пунктів і територій, що зазнали наслідків конфлікту, учасниць бойових дій, переселенок, жінок та дівчат із фізичною чи психічною інвалідністю, жінок та дівчат, які зазнають дискримінації за етнічною ознакою (зокрема ромських жінок), секс-працівниць, жінок, які вживають наркотики та/або алкоголь, жінок, які живуть із ВІЛ, лесбійок, трансгендерних людей тощо.
• Забезпечити належне навчання та підготовку для всіх службовців і фахівців, відповідальних за запобігання домашньому насильству та боротьбу з ним.
• Покращити умови роботи організацій та суб’єктів, які надають допомогу постраждалим. Переконатися, що вони отримують гідну оплату за свою роботу та мають достатні ресурси, щоб якнайкраще надавати послуги.
• Забезпечити, щоб у кожній територіальній громаді  були розроблені та впроваджені програми роботи з кривдниками.
• Розробити та реалізувати по всій країні інформаційні та освітні кампанії, щоб підвищити поінформованість населення про насильство щодо жінок та домашнє насильство. У кампаніях повинні брати участь і чоловіки та хлопці, які водночас мають бути однією з цільових аудиторій.

Хочеш щось змінити? Дій!

• Спільно з громадськими, особливо жіночими організаціями розробити дисциплінарну політику щодо протидії сексуальному насильству, включно з сексуальними домаганнями, сексуальним знущанням та сексуальною експлуатацією, для всіх представників Збройних сил України.
• Розробити, впровадити та посилити наявні програми психосоціальної підтримки для колишніх та чинних військовослужбовців; організувати можливість отримання такої допомоги також для членів їхніх родин.

Хочеш щось змінити? Дій!

• Сприяти формуванню нульової толерантності до насильства щодо жінок, зокрема цькування, сексуальних домагань та переслідування, в освітніх закладах.
• Забезпечити обов’язкову комплексну неупереджену сексуальну освіту для учнів і студентів, яка відповідатиме їхньому віку, буде гендерно чутливою та ґрунтуватиметься на науковій інформації.
• Надати вчителям підготовку та достатні ресурси, щоб проводити таке навчання.
• Запровадити в навчальних закладах курси ненасильницького спілкування.

Хочеш щось змінити? Дій!

• У співпраці з Міністерством соціальної політики та громадськими організаціями провести якісне навчання з питань насильства щодо жінок та домашнього насильства для медичних працівників, особливо у віддалених та/або постраждалих від конфлікту регіонах.
• Забезпечити, щоб постраждалі мали доступ до належних і якісних медичних послуг, які враховували б їхні конкретні потреби, включно з послугами, пов’язаними зі збором доказів для поліції.
• У співпраці з Міністерством освіти покращити сексуальну освіту в навчальних закладах.

Хочеш щось змінити? Дій!